10:00 - 18:00
 (044) 278 48 64 

 м.Київ
 вул. Володимирська, 2 

Н Новини

Previous Next

Персні з історіями: розповідає провідний науковий співробітник МІКУ Юрій Полідович

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Більше 50 каблучок виблискують у залі Музею історичних коштовностей України. Роботи ювелірів від Античності до сучасності представлені на виставці «Персні. Тисячолітні історії звичних речей». Відвідувачі вперше милуються цими експонатами з фондового зібрання музею. Кожен перстень свідчить про смаки своєї епохи. А ще – береже таємниці, які відкриваються тільки перед науковцями. Про маловідомі факти, пов’язані з представленими перснями, про їхніх творців та власників розповідає куратор виставки – провідний науковий співробітник музею Юрій Полідович. 

«В нашій експозиції можна побачити різні категорії предметів – зброю, посуд, коштовності. У вітринах увагу насамперед привертають великі предмети. Дрібніші часто залишаються поза увагою, хоча насправді є не менш цікавими. У виставці ми поставили акцент на окремій категорії прикрас, які користуються популярністю і зараз», – пояснює куратор виставки.

Представлені на виставці прикраси відібрані, описані та атрибутовані науковими співробітниками сектору ювелірного мистецтва відділу збереження фондів музею Світланою Березовою, Євгенією Величко, Наталією Малюк та Тетяною Савченко. «Наші реставратори Сергій Синьоокий та Сергій і Віталій Проволовські клопітливо працювали над кожним предметом, щоб довести його до експозиційного стану. Також вони запропонували власні дизайнерські рішення для представлення перснів, щоб вписати вітрини та їхнє наповнення в оригінальний інтер’єр старовинної будівлі Ковнірівського корпусу», – доповнює Юрій.

За кожним предметом стоїть окрема історія. Найстаріші персні датовані ІV ст. до н. е. Завершують експозицію вироби сучасних українських ювелірів, подаровані музею в 2017 році.

«Наша мета – не тільки створити умови для милування красивими предметами, а й розповісти про історію цих прикрас. Упродовж тисячоліть змінювалися технології, декор, використовувалися різноманітні матеріали. Простежити ці зміни – також захоплива пригода», – переконаний Юрій Полідович.

Персні розставлені в хронологічному порядку. Срібло і золото, як демонструє експозиція, залишалося незмінним матеріалом для коштовностей упродовж віків. Бачимо, як середньовіччя продовжує традиції античності, але водночас шукає нові форми для задоволення тодішніх смаків.

Юрій Полідович звертає увагу на перстень трохи кострубатої форми. «Насправді це не перстень, а заготовка, – пояснює науковець. – Розплавлений метал заливали у спеціальні форми – глиняні або кам’яні. Побачивши, що виріб не вийшов, майстер відклав його вбік, але за якихось обставин так і не встиг його використати. Знайшли цей предмет вже у наш час».

Про технологію виготовлення прикрас в античні часи свідчить перстень, який складається з трьох частин: «Цей античний перстень розсипався. Мабуть, система кріплення була недосконалою або предмет зазнав серйозних пошкоджень. Обоймочка зі скрученої пластинки закріплювала у персні вставку-скло, а вже потім вставлялася в отвір основного кільця. Завдяки такому стану збереження бачимо роботу рук майстра, спосіб його мислення щодо поєднання матеріалів», – каже історик.

Від Юрія Полідовича дізнаємося, що скіфи і греки майже не мали срібних прикрас – вони використовували золото або бронзу. «На скіфські часи припадає розквіт золотарства. Срібло – це вже більше метал середньовіччя, – розповідає пан Юрій. – До початку XIX ст. улюбленим каменем ювелірів залишався сердолік. Трапляються вироби з бірюзою, оніксом і гранатом. З давніх часів майстри використовували можливості багатошарового каміння».

На терени, де жили слов’яни, персні прийшли, як виявилося, відносно пізно. «З’явилися вони тільки в Х ст., а поширилися – з ХІ-го. Цікавим є перстень зі щитком, на якому вигравійовано знак, що нагадує скандинавську руну або тамгу, які пов’язані з культурою степу», – розповідає пан Юрій.

Багато оздоблені персні періоду Золотої Орди. Юрій Полідович порівнює декор прикрас з архітектурною спорудою. «На одному невеликому виробі – поєднання дуже складних технік – скані та зерні», – пояснює куратор.

«А цей бронзовий перстень, – показує наступну прикрасу у вітрині, – використовували як печатку. Щоб підкреслити статусність, його позолотили. Печаткою активно користувалися, тому напис грецькою мовою, який розміщений по колу, сьогодні, на жаль, не читається».

Масивна каблучка з яскравими гранатами – наймасивніший з представлених у вітрині виробів: «Цей перстень, – зазначає історик, – з колекції Богдана і Варвари Ханенків. Його могли носити поверх рукавички. Він оздоблений візерунками зі скані та зерні та вставками з каменів і не має аналогів у нашій фондовій збірці. Декор нагадує східні персні та роботи візантійських ювелірів ХІІ–ХІV ст.».

У другій вітрині представлені перстні ХVІ–ХХІ ст. Серед них є й такі, що пов’язані з історичними подіями на українських теренах.

«Зовні скромний срібний перстень, за щиток якого слугує монета номіналом 3 гроша, свідчить про часи Сигизмунда ІІ Августа. Цей польський король та великий князь Литовський сприяв об’єднанню Польщі та Литви у федеративну державу – Річ Посполиту», – підкреслює Юрій Полідович рідкісність музейного експоната.

Вишуканістю відзначається золотий перстень – печатка із зображенням на щитку з халцедону гербу Яструбець (пол. Jastrzębiec). Гербом такого типу користувалися 1108 знатних родів земель Білорусі, України, Литви і Польщі, що входили до складу Речі Посполитої.

«Перстень датується ХVII ст., походить з комплексу речей знайдених у похованні біля м. Чигирин, – розповідає історик. – Оскільки біля герба латинська літери «А» та В», можемо припустити, що він належав руському шляхтичу або представнику козацької старшини».

Юрій Полідович говорить, що не завжди короновані особи носили масивні прикраси. Наприклад, на золотому персні зі вставкою бірюзи немає жодних гербів або написів, однак за відомостями львівського колекціонера Владислава Лозинського початку ХХ ст., він належав польському королю Яну ІІІ Собеському.

У мусульманському світі звичай носіння прикрас спирається на сунну – приклади з життя пророка Мухаммада, пояснює науковець. «На камені вигравіровано шість імен, священні для мусульман. Подібні прикраси були поширені серед мусульман-шиїтів, їх сприймали як амулети», – розповідає куратор про масивний срібний перстень з арабською в’яззю на вставці з сердоліку.

Вісім робіт сучасних майстрів, подаровані музею, завершують експозицію. Бачимо чотири роботи Юрія Хоменка, присвячені буянню жіночої краси, та сюжетний перстень Леоніда Косигіна. Каблучку «Пташка» Музею історичних коштовностей України подарували ювеліри з Ужгорода брати Кочути. На думку науковця, ця витончена робота – більш колекційна, ніж ужиткова річ.

«Завдяки сучасним українським майстрам ми поповнюємо музейну колекцію, – говорить Юрій Полідович. – З іншого боку, представляємо нашим відвідувачам їхню творчість, показуємо, як розвивається ювелірна справа в Україні».

Виставка триватиме до 22 грудня.

Календар подій

Пошук по сайту

Новини

Анонси

Експонат Тижня

Віртуальна Екскурсія музеєм